Оцінка ефективності деградації екологічно чистого пакувального паперу для харчових продуктів вимагає стандартизованих експериментів, що моделюють природне середовище. Основна увага приділяється перевірці швидкості його біодеградації, ступеня мінералізації та безпечності продуктів розпаду. Для наукової оцінки зазвичай використовуються методи міжнародних стандартів, такі як ISO та ASTM.
Основні показники оцінки: визначення «справжньої деградації» від «псевдо-захисту навколишнього середовища»
Швидкість біодеградації
Це стосується частки матеріалу, який мікроорганізми перетворюють на вуглекислий газ, воду та біомасу.
Стандарт відповідності: в умовах промислового компостування (60 градусів ±2 градуси) швидкість розкладання має бути більше або дорівнювати 90% протягом 180 днів (відповідно до ISO 14855-1).
Остаточна мінералізація
Це вимірює ступінь, до якої органічний вуглець повністю окислюється до CO₂, що відображає ретельність розкладання.
Розрахований шляхом вимірювання кількості вивільненого CO₂, ступінь мінералізації має досягати більше 90% рівня мінералізації контрольного матеріалу.
Ступінь розпаду
Це стосується здатності матеріалу фізично розпадатися на дрібні фрагменти під час компостування.
Стандартна вимога: через 90 днів вага залишку, що проходить через сито 2 мм, має бути менше або дорівнювати 10% (EN 13432).
Оцінка екотоксичності
Розкладені залишки не повинні пригнічувати ріст рослин або порушувати мікробний баланс ґрунту.
Зазвичай це перевіряється за допомогою тестів на швидкість проростання насіння (наприклад, для капусти, редиски) та активності дихання ґрунту.
